Робота з Shapefile у QGIS

Shapefile — найстаріший і досі найпоширеніший формат обміну геоданими. Попри обмеження (максимум 2 ГБ, 10 символів на ім’я атрибута, один тип геометрії на файл), Shapefile підтримується абсолютно всіма ГІС-системами.

Експорт з osm2cdr.ru

Під час експорту в Shapefile ви отримуєте ZIP-архів з кількома файлами:

• .shp — геометрія об’єктів
• .dbf — атрибутивні дані (теги OSM)
• .shx — просторовий індекс
• .prj — опис системи координат
• .cpg — кодування (UTF-8)

Імпорт у QGIS

1. Розпакуйте ZIP-архів в окрему теку.
2. У QGIS: Шар → Додати шар → Додати векторний шар.
3. Укажіть файл .shp. QGIS автоматично підтягне решту файлів.
4. Перевірте систему координат у властивостях шару (за замовчуванням WGS 84).

Типові завдання у QGIS

• Тематичні карти — розфарбовування об’єктів за атрибутами (тип будівлі, клас дороги).
• Буферні зони — розрахунок зон доступності навколо шкіл, лікарень, зупинок.
• Площі та периметри — автоматичний розрахунок через калькулятор полів.
• Оверлейний аналіз — перетин шарів для виявлення територій, що відповідають критеріям.
• Картографічний вивід — макети для друку з легендою, масштабною лінійкою та координатною сіткою.

GeoPackage як альтернатива

Для нових проєктів рекомендуємо формат GeoPackage (.gpkg). Це єдиний файл без обмежень Shapefile: довгі імена атрибутів, кілька типів геометрії, розмір до терабайта. QGIS працює з GeoPackage так само просто, як із Shapefile.